До теперішнього часу поділ фільтрів за ефективністю здійснювався за нормами DIN EN 779. Відповідно, ефективність повітряних фільтрів для частинок перевірялася за допомогою штучного пилу для тестів (пил ASHRAE) з однорідними частинками розміром 0,4 мкм. Однак, оскільки тонкодисперсний пил не є однорідним за розміром і формою, тестові значення «лабораторного випробування» мають лише обмежену придатність для повсякденної роботи.

Діючий стандарт DIN EN ISO 16890 на основі класів дрібного пилу для оцінки забруднення зовнішнього повітря, виданих Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та природоохоронними органами, дозволяє практично оцінити ефективність фільтрів.

Для цього вимірюють придатність фільтра до фільтрації або зменшення кількості частинок різних розмірів від 0,3 мкм до 10 мкм. Залежно від його ефективності фільтр відносять до класу фільтрів PM10, PM2.5 або PM1.

Нова процедура випробування призводить до більш диференційованої оцінки фактичної ефективності повітряних фільтрів. Стандарт ISO поділяє грубі фільтри і фільтри для дрібного пилу на чотири групи в залежності від їх ефективності. Вирішальним чинником є те, чи може фільтр відокремити більше 50 відсотків частинок відповідного діапазону розмірів (див. Таблицю 1: Групи фільтрів відповідно до ISO 16890).

Визначення ефективності фільтрації відповідно до ISO 16890

Електростатичний заряд синтетичних фільтрів генерує ефект притягання, що притягує частинки і покращує ефективність фільтрації. Під час роботи електричний заряд постійно зменшується, і ефект зменшується відповідно.

Тому лабораторні тестування статично зарядженого фільтра дуже мало говорять про його ефективність в повсякденній роботі. Нова процедура тестів згідно з DIN ISO 16890 враховує цю обставину. Отже, фільтруючі елементи досліджують як в зарядженому, так і в розрядженому стані.

На першому етапі випробування графік різниці тисків може бути записаний як функція об’ємного потоку. Потім вимірюють ефективність фракційного розділення для частинок розміром 0,3 мкм – 10 мкм. Для того, щоб протестувати повітряні фільтри максимально достовірно, фільтр електростатично розряджають перед повторним виміром ефективності фільтрації і різниці тисків.

Середній показник ефективності фільтрації для дрібнодисперсних фракцій PM1, PM2.5 і PM10 отримують з результатів цих тестів.

Місцева якість повітря є вирішальною для проектування системи

Відповідні класи фільтрів для припливно-витяжних установок визначаються з урахуванням якості свіжого повітря (ODA / AUL) як функції необхідної якості припливного повітря (SUP / ZUL). Якщо технічні умови на якість свіжого повітря та припливного повітря поєднати з відповідними якостями повітряних фільтрів, які будуть використовуватися, результат, наведений у Таблиці 2, має базуватися на даних VDI 6022, аркуш 1 ” Гігієнічні вимоги до до систем та установок вентиляції та кондиціонування повітря” (Табл.2. Необхідна якість фільтра залежно від наявної якості свіжого повітря та бажаної якості припливного повітря відповідно до аркуша 1 VDI 6022 (01/2018)).

Таблиця 1. Групи фільтрів відповідно до ISO 16890

Таблиця 2.  Необхідна якість фільтра залежно від наявної якості свіжого повітря та бажаної якості припливного повітря відповідно до аркуша 1 VDI 6022  (01/2018)

Які старі класи фільтрів відповідають новим класам фільтрів?

Допоміжна таблиця від Будівельно-кліматичної Асоціації (Fachverband Gebäude-Klima, FGK) та Європейської асоціації промислової вентиляції (EVIA):

Принаймні один фільтр ISO ePM1 ≥ 50% повинен використовуватися на останній стадії фільтрації.